Ігор Мізрах: Поляки в шоці від високих українських зарплат! Високих – у прямому значенні слова

Ігор Мізрах: Поляки в шоці від високих українських зарплат! Високих – у прямому значенні слова

Після перипетій із заробітною платнею керівника НАК «Нафтогаз» України Андрія Коболєва у журналістів з’явився великий інтерес до результатів перевірки зарплатних відомостей ще ряду чиновників.

Хоча всі розуміють, що зарплата — не єдиний дохід високопосадовців, але все ж інтерес не стає меншим. 

І з кожним днем ми все більше дізнаємось, яка ж багата наша держава… Але українські акули пера не самотні в цьому прагненні — польські колеги не відстають. Так, польське видання «Dorzeczy» зацікавилося заробітною платою колишнього депутата Сейму, а сьогодні громадянина України і виконувача обов’язків голови «Укравтодору» Славоміра Ришардовича Новака.

Славомір Новак у Польщі був депутатом Сейму, а також за часів правління Дональда Туска очолював схожу на «Автодор» структуру. Він відповідав за транспортні плани та інвестиції при підготовці до «Євро-2012». Одним із його найбільших діянь у сусідній країні є фундаментальна реформа польської залізниці. Що стосується його діяльності в Україні, то 19 жовтня 2016 року він був призначений Кабінетом Міністрів України на посаду в. о. керівника «Укравтодору».

Та популярності йому надала не його трудова діяльність, а неочікуваний хід, який він зробив також у жовтні 2016 року – прийняв громадянство України. Але, будемо відверті, ні його призначення на цей пост, ні те, що він став українцем за паспортом, ніяк не вплинуло на стан доріг, а вони, на жаль — як би це м’якше сказати, – ну в дуже поганому стані.

Що ж стосується високих українських зарплат — будемо відверті, поляки мають від чого бути в шоку. Цілком можливо, що польських політиків давно «жаба душить» від того, як дорого український народ оцінює потуги наших чиновників. Так, із досліджень польського видання «Dorzeczy» випливає, що Новак за минулий рік на своїй новій посаді заробив близько 1,7 млн грн.

А на своїй посаді в Польщі він протягом року отримував не більше 1,15 млн грн. Та поляків більше здивував факт, що в Україні в. о. керівника «Укравтодору» заробляє більше за їхнього Прем’єр-міністра.

Порівняємо місячні оклади цих чиновників: Матеуш Моравецький (Прем’єр-міністр Польщі) отримує 115 тис. грн (звісно, у злотих), а Славомір Новак (в. о. керівника «Укравтодору») — 177 тис грн. Та й це для громадян Польщі не найбільший сюрприз. Найбезглуздішим, на їхню думку, є те, що середня зарплата пересічного українця становить 6,36 тис. грн, до того ж у країні йде війна – а все одно знаходяться кошти для божевільних зарплат високопосадовців.

Адже Новак отримує у 28 разів більше, ніж середньостатистичний українець. При цьому не забуваймо, що в нас багато людей ще й досі отримують лише мінімальну зарплату.

Втім, мова не тільки про Славоміра Новака — у багатьох високопосадовців в Україні зарплати необґрунтовано високі. Звісно, можна зараз ганьбити тих людей при владі, які дозволяють собі такий нелогічний розподіл бюджету України, та все ж спробуємо їх зрозуміти (хоча, думаю, не варто) і обґрунтувати їхню «благодійність». Так, наші високі чини спробували залучити топ-менеджерів для розвитку держави, а взамін проявили неабияку щедрість, проте якщо реально глянути на стан держави, то скажемо відверто: вони занадто щедрі за наші з вами кошти.

Ця влада думала, що коли залучить іноземців і засипле їх грошима, то враз усе зміниться на краще – це якщо дійсно влада хотіла добра. Та, як завжди, не врахували, що в нас корупція процвітає на всіх рівнях, і один топ-керівник у цілій структурі нічого не змінить сам. Для цього йому потрібна допомога: треба прибрати корупцію з очолюваних структур в особах кумів, сватів і братів тієї же влади, що його призначила.

А тепер спитаємо себе: це реально? Ми що, настільки наївні, щоб повірити, що таке може бути? Отож-бо й воно. Цілком очевидно, що призначення Новака і йому подібних зроблені просто про людське око — для Європи і для простих та довірливих українців. Тому можна впевнено сказати, що ці призначення даремні, і будуть вони такими доти, доки Україна не розпрощається з кумівством. Та все ж якщо припустити, що беремо на посаду топ-менеджера (національність не має значення), то оплату його праці потрібно здійснювати по-іншому.

Наприклад, так: із людиною, яка хоче обійняти якусь конкретну посаду, потрібно підписати контракт. У ньому можна прописати ставку (відповідно до стандартів; це може бути просто видаток на прожиття плюс певна сума — в жодному разі не захмарна) та оплату за певні виконані завдання (виконання яких має перевірити комісія з профільного міністерства разом із представниками активістів). Крім того, у поставленому завданні мають бути підзавдання з чіткими датами виконання. У випадку порушення чиновником умов контракту роботодавець зобов’язаний розірвати контракт в односторонньому порядку без жодних компенсацій, а можливо, ще й зі штрафними санкціями — і т. д.

Держава повинна платити тільки за фактом виконаних робіт – досить «любити» всіх «топ-топ»-менеджерів і просто дарувати їм гроші. Дивно: сидять у високих кабінетах серйозні дядьки – а елементарних чинників для підвищення ефективності господарювання не знають (або, скоріше за все, не хочуть знати). Та якщо влада хоч трішки зверне увагу на описану вище пропозицію (розумію, що вона недосконала, її можна доопрацювати), то в реальності зможе дати поштовх до позитивних змін. Хоча мріяти, думаю, не варто – бо це їй невигідно. Владі невигідно, щоб Україна розвивалась і стала сильною державою.

Політичний експерт

Ігор Мізрах