РФ готується до агресії: на яких фронтах можуть атакувати Україну

РФ готується до агресії: на яких фронтах можуть атакувати Україну

Чим ближчі вибори, тим вища ймовірність дестабілізації України з боку Росії. Більше того, у розпорядженні країни-агресора вже є ціла низка інструментів, які можуть зашкодити українцям зробити свій вибір.

Мова не лише про посилення військових дій на Донбасі, а й про кіберзагрози, неофіційну підтримку кандидатів у президенти або відкриття другого фронту на Азовському морі.

Чи реальні ці загрози і до чого варто готуватися українцям вже найближчим часом — з’ясовував OBOZREVATEL.

Азовський фронт

Агресія з боку РФ планово переходить з суходолу на море. Якщо ситуація в окремих районах Донбасу напружена ще з весни 2014 року і там уже стоїть українська армія, то конфлікт на Азовському морі активно розростається останніми місяцями.

За інформацією Міністерства інфраструктури, в період з кінця квітня до початку липня російські прикордонники зупинили для огляду близько сотні суден. Через провокації на морі переважно страждають саме торгові українські судна, а моряки зазнають колосальних збитків.

Поки процедури огляду суден не виглядають відкритою військовою агресією, але хід подій насторожує. До того ж, як раніше заявив генерал-лейтенант, екс-глава штабу АТО Ігор Романенко, в Азовському морі зараз перебувають близько 40 військових катерів РФ у супроводі 2-х малих ракетних катерів.

Про небезпеку ситуації говорить і відповідна реакція української влади, яка всерйоз вирішила відповісти РФ дзеркальними санкціями. У коментарі OBOZREVATEL заступник міністра інфраструктури Віктор Довгань підтвердив, що Кабмін уже передав пакет санкцій на розгляд до Ради нацбезпеки та оборони України. За його словами, рішення про введення обмежень проти РФ на Азові буде прийняте найближчим часом, а дії української сторони підтримують і в Європейському Союзі.

При цьому жоден з чиновників не може гарантувати, що після санкцій або «підтримки» ЄС Росія не продовжить посилювати військову присутність на морі. З огляду на втрату Криму і основних торгових шляхів у Чорному морі, Україна може зіткнутися з реальною загрозою перетворитися на країну без виходу до моря.

Кібератаки перед виборами

Наступний можливий сценарій дестабілізації — кібератаки на сервери українських компаній або пряме втручання у виборчу систему.

Раніше Україна вже піддавалася масштабним атакам хакерів. Варто згадати «цифровий армагеддон» червня 2017 року, коли за кілька годин хакери за допомогою вірусу «Petya» паралізували роботу найбільших компаній і цілих міністерств.

Для протидії таким загрозам до парламенту вже внесено законопроект №6688, що передбачає блокування сайтів. Але, незважаючи на офіційно закладені в документі «благі наміри», громадські активісти та експерти нарекли проект закону «диктаторським». Щоправда, завдяки позиції громадськості автори законопроекту були змушені піти на компроміс і доопрацювати його до осені.

А з огляду на серйозні проблеми з втручанням РФ у вибори у Франції, США та Данії, Україна серед інших країн є легкою мішенню. Таку інформацію підтверджують і самі американці.

За інформацією глави нацрозвідки США Дена Коутса, протягом 2018 року РФ спробує зібрати максимально конфіденційну інформацію з українського кіберпростору. В першу чергу в зоні небезпеки — українські енергосистеми.

Серед основних завдань хакерів — бази Центральної виборчої комісії, сайти великих компаній, а також соціальні мережі.

Прихований вплив і державний переворот

Одним з основних варіантів зриву виборів фахівці називають активізацію бойових дій на сході України.

Сепаратисти, очевидно, спробують максимально загострити ситуацію у прифронтових районах Донбасу для зриву президентських виборів. Як і в 2014 році, частина територій, підконтрольних Києву, може просто не проголосувати через обстріли. В такому випадку Москва може серйозно заговорити про зрив Мінських домовленостей і нелегітимність нового президента на території Донбасу.

Не виключена перед виборами і спроба державного перевороту. За інформацією аналітичної групи «Інформаційний Спротив», РФ може підтримати радикальні або добровольчі батальйони, які мають досвід війни на Донбасі.

При цьому фахівці наголошують, що в разі такого сценарію Москва може вторгнутися на територію України під виглядом «миротворця», мета якого — захистити населення від військового режиму.

Варто зазначити, що напередодні президентських виборів відкриється ще одне вікно можливостей для правового втручання — неофіційна підтримка окремих кандидатів у президенти.

Схожої думки дотримується і член комітету з питань нацбезпеки нардеп Дмитро Тимчук. Він упевнений, що Кремль може відійти від прямих провокацій і перейти до неофіційної підтримки конкретних політиків.

«РФ може зробити ставку на певних кандидатів, людей, які не є проросійськими, але з точки зору Кремля вони більше здатні домовлятися. Ми не виключаємо цього варіанту, і йому протистояти набагато складніше. Тут все робитимуть у правовому полі, де наші правоохоронці безсилі «, — пояснив Тимчук у коментарі OBOZREVATEL.

В такому разі ставку у Кремлі можуть зробити не на звичних проросійських кандидатів, а на нові обличчя.

«Однозначно будуть кандидати з яскраво вираженим проросійським забарвленням, керовані Кремлем. Але очевидним є й інший факт — у них буде не так багато шансів перемогти на виборах. За нашими даними, Кремль все ж зробить ставку не на яскраво виражених проросійських кандидатів, а на тих, з ким можна буде домовитися», — запевняє нардеп.

Оцінюючи ризики, не варто забувати і про загрози сепаратизму на Закарпатті. З огляду на складну ситуацію з мовною та освітньою дилемами в районах проживання угорської нацменшини, з боку РФ можуть бути провокації і на західному напрямку.

Чи готові українські спецслужби протистояти агресії? Питання залишається відкритим.