Як екс-регіонали з Харкова відбирають в українців морозиво «Каштан»

Як екс-регіонали з Харкова відбирають в українців морозиво «Каштан»

Мабуть, кожен з нас, і молодші і старші, знають і люблять морозиво «Каштан». Його можна знайти у холодильниках фактично кожного виробника морозива в Україні.

Всі вони докладають максимум кулінарних здібностей та майстерності, борючись за любов споживачів. Історія марки «Каштан» тягнеться ще з післявоєнних радянських часів і виробляли його холодокомбінати у всіх куточках СРСР. Так було і в Україні до 1999 року, коли підприємливі ділки з «Київського холодокомбінату № 2» вирішити «прихватизувати» цей бренд, чого і домоглись, правдами-неправдами, у 2001 році. Далі, дивним чином, торговий знак перейшов харківському «Хладопрому», який зараз докладає титанічних зусиль для того, щоби заборонити іншим комбінатам випускати морозиво «Каштан».

Як розгорталась ситуація і хто основні фігуранти у цій справі, у журналістському розслідування ІА ZIK.

Народна торгова марка морозиво «Каштан»

Вид морозива під назвою «Каштан» з’явився у СРСР ще у 1960-70-их роках. Виготовлявся він більшістю виробників, здобув чималу популярність серед споживачів і вважався чи не найкращим морозивом серед ескімо. Та й досі викликає ностальгію «дітей» цієї епохи:

«Одним из самых вкусных считалось эскимо с названием, не имеющим, казалось, ничего общего с мороженым, – «Каштан». Расставались с 28 копейками за порцию не глядя – слишком уж редко «выбрасывали» «Каштан» в продажу. Еще реже можно было купить не сливочный пломбир «Каштан», а шоколадный».

Морозиво «Каштан» у радянські часи виробляли, дотримуючись всесоюзного нормативно-технічного документа; у незалежній Україні його виробництво почали регулювати технічними умовами. І перші, і другі уже містили посилання на вид морозива під такою назвою.

У 1999 році ВАТ «Київський холодокомбінат № 2» подав заявку на реєстрацію знаку для товарів та послуг «Каштан», в 2001 році отримав свідоцтво на знак для товарів і послуг № 19356.

Що цікаво, з моменту подання заявки «Київським холодокомбінатом» і до моменту переходу права власності на товарний знак до «Хладопрому», вони не заявляли жодних претензій про використання іншими виробниками морозива в Україні слова «Каштан» у назві.

А «Каштан» у нашій державі і досі користується неабиякою популярністю і виготовляють його практично усі виробники морозива:

ПАТ «Житомирський маслозавод» ТМ Рудь – «Каштан» та «Каштан шоколадний»;
ПОГ АПВТ «ФІРМА ЛАСКА» ТМ Ласка – «Каштан»;
ПАТ «Львівський холодокомбінат» ТМ «Лімо» – «Львівський каштан» та «Каштан зі смаком ванілі»;
ТОВ «Три ведмеді» – «Каштан» та «Каштан шоколад».
І це, не враховуючи місцевих дрібних виробників.

Безпідставні претензії на монополію

В останні роки «Хладопром» починає фактично рейдерський наступ на виробників морозива, що містить в своїй назві слово «Каштан». Аналогічна ситуація із знаком на товари і послуги «Хрещатик», власником якого теж є виробник з Харкова.

Станом на сьогодні у Єдиному державному реєстрі судових рішень є наступні справи:

ПрАТ «Хладопром» до ПАТ «ЖЛК-Україна» про захист прав на знак для товарів і послуг «Хрещатик» – 14 травня 2015
ТОВ «Фабрика морозива Хладопром» до ПАТ «Житомирський маслозавод» про заборону використання знаку для товарів і послуг – 2 жовтня 2017
ТОВ «Фабрика морозива Хладопром» до ПАТ «Львівський холодокомбінат» про заборону використання знаку для товарів і послуг «Каштан» – 18 вересня 2017
Яким чином до «Хладопрому» перейшло право власності на ТМ «Каштан» і «Хрещатик» – невідомо. Адже на сайті «Укрпатенту» міститься лише інформація, що заявником прав на ТМ «Каштан» був ПАТ «Київський холодокомбінат № 2», а власником є ТОВ «Хладопром».

Що цікаво, така торгова марка зареєстрована в Україні ще у 2001 році, а заявка подана ще у 1999 році.

І впродовж 10 років, аж до 2009 року всі нею користувались і ніхто претензій на власність не висував. І чому це раптом у 2009 році їх висунули? До того ж запитання: чому саме «Київський холодокомбінат № 2», а зараз «Хладопром», мають право одноосібно володіти цією торговою маркою?

Адже у наказі Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг» чітко йдеться:

«Свідоцтво видається особі, яка має право на його одержання… Якщо право на одержання свідоцтва мають декілька осіб, то видається одне свідоцтво особі, яка має відповідні повноваження на його одержання».

Які саме «відповідні повноваження» мав «Хладопром», щоби суд визначив саме за ними право на володіння торговою маркою?

І чому суд та влада у державі дозволяють на порожньому місці та без будь-яких на це вагомих підстав надавати тій чи іншій фірмі монополію на торгові марки?

У реєстрі Мінюсту міститься інформація про те, що ПАТ «Київський холодокомбінат № 2» припинив свою діяльність, правонаступників не зазначено. Яким чином перейшло право на ТМ до ТОВ «Хладопром»? Не відомо, Укрпатент мовчить, на запити адвокатські не відповідає, можливо дасть відповідь на журналістські.

Подібна ситуація і з ТМ «Хрещатик».

Рейдери та судді

Цікавим збігом обставин є те, що всі справи, що стосуються використання «Хладопромом» товарних марок, розглядає суддя Господарського суду Харківської області Олексій Васильович Бринцев.

Суддя Бринцев і президент «Хладопрому», за даними аналітичної системи YouControl – це Баришевський Олексій Володимирович, є сусідами. Обоє проживають у місті Харкові, на вулиці Трінклера в одному будинку № 9.

Очевидно, знаються вони ще з часу навчання у Національній юридичній академії ім. Ярослава Мудрого, де разом вивчали право приблизно в один час.

Окрім фаху та місця проживання, їх об’єднують також політичні погляди.

Олексій Баришевський у 2006-2010 роках був депутат Харківської міської ради від Партії Регіонів.

А сім’я Бринцевих і взагалі була одним зі стовпів режиму Віктора Януковича. Батько судді, Бринцев Василь Дмитрович – колишній заступник голови Конституційного Суду України (2007-2010 рр.). Він був одним із суддів КС, які в 2010 році спочатку «легалізували» «коаліцію тушок», а потім – визнали законним конституційний переворот, скасувавши Конституцію 2004 року і наділивши Януковича незаконними повноваженнями. Тим не менше, Василь Дмитрович склав повноваження судді Конституційного Суду лише у 2015 році. Також він був головою Апеляційного суду Харківської області.

Завдяки своїй «правничій» діяльності Василь Бринцев входить до чорного списку осіб, котрим заборонено в’їзд до країн Європи та США.

Не кращим є реноме й у його сина. Правда, і амбіції – також від батька. Цьогоріч він подавався у судді Верховного суду – першої реформованої судової інстанції в Україні. І, очікувано, не пройшов. Суддя, який обслуговує рейдерські дії «Хладопрому», був «відбракований» Громадською радою доброчесності через подання неправдивих даних у декларації щодо кількості майна і грошових активів, а також через те, що не вказав родинні зв’язки. Тобто, проаналізувавши те, що ані претендент, ані ніхто в родині не веде комерційної діяльності, так і не вдалося встановити джерело велетенських сімейних доходів. Також конкурсну комісію насторожило і те, що суддя Олексій Бринцев та його родичі надто часто відвідували Росію.

І, у результаті перевірки, він потрапив у списку 150 суддів, які не достойні потрапити у лави Верховного Суду України.

Таким чином цей випадок демонструє те, що палкі прихильники режиму Януковича починають піднімати голову і йти у наступ. Рейдерське захоплення торгової марки «Каштан» та «Хрещатик», що відбулося у часи «розвинутого бандитизму» Януковича, зараз отримує нове життя у формі «віджимання» бізнесу і виставлення претензій на те, що було вкрадено ще тоді.

Старі, перевірені кадри групуються і «вибивають» те, що вдасться, розуміючи, що у них залишилось мало часу. І від кожного з нас тепер залежить наскільки швидко цей час мине і буде змога жити у країні, де держава дбає про суспільні надбання та допомагає розвиватися приватному бізнесу. І дуже хотілося б у новій країні мати можливість ласувати розмаїттям морозива, зокрема марки «Каштан» та «Хрещатик».

Аналітична група IA ZIK